Сурогатне материнство

„Завдяки дітям хочеться жити.“ Мухаммед Алі

Україна відноситься до числа небагатьох країн, де сурогатне материнство дозволено законом.

Перша програма сурогатного материнства в Україні (і одночасно на території СНД) була проведена 1995 році в Харкові, коли сурогатною матір'ю стала жінка, що виносила дитину своєї дочки, яка страждала природженою відсутністю матки, ставши, таким чином, і мамою і бабусею одночасно.

Проте, як виявилося, розвиток науки і техніки у цій галузі випереджає морально-правову адаптацію суспільства до нових досягнень, що особливо стосується застосування методу сурогатного материнства. Адже питання сурогатного материнства пов’язано з цілим комплексом правових, медичних, психологічних, морально-етичних і навіть релігійних питань, що до цього часу викликають деяку упередженість та палкі дискусії. Зупинимось на основних моментах, які варто враховувати при аналізі цього багатогранного явища.

По-перше, визначимось, що означає цей, на перший погляд, немилозвучний термін «сурогатне материнство»? Його сутність полягає у перенесенні запліднених яйцеклітин жінки, яка з тих чи інших причин не може виносити вагітність, в організм іншої жінки - сурогатної матері. Процедура відбувається у акредитованих закладах охорони здоров’я України. Після пологів

народжена сурогатною матір’ю дитина передається генетичним батькам на основі попередньо укладеного договору про виношування дитини.

Особливо наголосимо на тому, що сурогатне материнство є однією з методик лікування безпліддя, і тому ситуація, коли подружжя фізіологічно може мати дитину, але з якихось міркувань не бажає, щоб жінка самостійно виношувала та народжувала дитину, теоретично не припускається.

Ставлення до легалізації сурогатного материнства у різних країнах світу досі не є одностайним. Наприклад, застосування цьому методу заборонено у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Нідерландах, Швеції багатьох інших країнах. У Іспанії дозволено лише некомерційне сурогатне материнство. У Канаді та деяких штатах США сурогатне материнство не заборонено, але договір з сурогатною матір’ю не має юридичної сили, тобто жінка (сурогатна матір) може залишити народжену дитину собі. Такої ж практики щодо регулювання питань встановлення материнства у випадку народження дитини дотримується більшість європейських країн, де сурогатне материнство легалізоване, - матір’ю дитини вважається та жінка, яка її виносила і народила, тобто права біологічної матері мають переважну силу перед правами матері генетичної.

Умовно законодавче регулювання сурогатного материнства в Україні можна поділити на два періоди: до 1 січня 2004 року та після нього. Саме тоді набрав чинності Сімейний кодекс України, ч. 2 ст. 123 якого чітко визначає, що у випадку імплантації іншій жінці зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є саме подружжя. Пункт 3 згаданої статті закріплює можливість використання подружжям при екстракорпоральному заплідненні донорських яйцеклітин, при цьому ембріон у будь-якому випадку буде вважатися таким, що походить від подружжя.

Таким чином, подружжя, яке дало згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, набуває всіх батьківських прав і обов'язків по відношенню до дітей, які народилися в Україні результаті застосування цієї лікувальної програми.

Під час реєстрації народження дитини у органах рацс батьками дитини, народженої сурогатною матір’ю в Україні, одразу зазначається подружжя генетичних батьків. При цьому лише в графі «Для відміток» книги реєстрації актів цивільного стану, що зберігається у відділі рацс, робиться відповідний запис про сурогатну матір.

Відтак, українське сімейне законодавство не передбачає права сурогатної матері залишити дитину собі та бути зареєстрованою її матір’ю у органах реєстрації цивільного стану.

Компанія «УкрЛегіс» здійснює повний супровід програм сурогатного материнства в Україні, що включає:

- індивідуальний підбір сурогатної матері (та у разі необхідності донора яйцеклітин) та забезпечення її медичного та психологічного обстеження;

- надання правової допомоги під час укладення відповідних договорів з клінікою репродуктивної медицини та контракту з сурогатною мамою про виношування дитини;

- супровід реєстрації народження дитини в органі рацс. Обираючи співпрацю з нами, Ви будете впевнені, що усі домовленості, досягнуті під час підписання відповідних договорів, виконуються під час реалізації програми та права генетичних батьків, сурогатної матері та майбутньої дитини надійно захищені.