Спадщина за кордоном

Життя - це дуже короткий час між двома вічностями. Томас Карлейль

На перший погляд, отримання спадщини з-за кордону є рідкісним і малореальним явищем. Але насправді долі людей складаються по-різному. Сумні сторінки історії свідчать про те, що величезна кількість українців була вивезена німецько-фашистськими загарбниками під час Другої світової війни в різні країни світу, де вони залишилися, не зважившись повернутись на батьківщину, щоб уберегти свої родини від політичних репресій. Із гіркотою можна констатувати, що і у нинішній час

багато наших співвітчизників відправляється за кордон у пошуках кращого життя, поступово отримують осідлість в нових країнах, перевозять туди свої сім’ї або формують їх на новому місці. До того ж, не рідкими на сьогоднішній день є випадки відкриття рахунків або володіння майном за кордоном.

Стикнувшись із необхідністю оформлення «заокеанської» спадщини, потенційним спадкоємцям, перш за все, слід з’ясувати положення законодавства відповідної країни щодо оформлення спадкових прав: який принцип покладений в основу спадкування; який орган є компетентним; хто належить до кола спадкоємців; які документи необхідно подати тощо. Адже правові системи різних країн мають суттєві розбіжності у регулюванні процесу спадкування, які обумовлені історичними, економічними, релігійними, моральними, культурними, соціальними та іншими чинниками. Наприклад, одні країни готові прийняти до свого провадження спадкові справи на основі критерію громадянства спадкодавця, а інші користуються критерієм останнього постійного місця проживання померлої особи.

Надалі, якщо в Україні функція видачі свідоцтва про право на спадщину покладена на нотаріуса, то у більшості країн світу визнання спадкових прав віднесено до компетенції суду. Зазвичай до кола спадкоємців померлого за законом належать найближчі родичі спадкодавця та його чоловік (дружина), проте, точне коло таких спадкоємців відрізняється у законодавстві різних країн. Досить часто у іноземному законодавстві обмежується принцип свободи заповіту на користь членів сім’ї спадкодавця. Кожна країна по-своєму регулює питання оподаткування спадщини. І це далеко не повний перелік розбіжностей.

Особливої обережності потребують спадкові справи у тих країнах, де застосовується принцип універсального правонаступництва, тобто переходу до спадкоємців не тільки спадкових прав, а і боргів померлої особи. У таких випадках необхідно ретельно перевірити склад спадкового майна, перш ніж вжити кроків для прийняття спадщини.

Встановивши зв’язки з іноземними адвокатськими об’єднаннями, які спеціалізуються в галузі спадкового права, фахівці компанії «УкрЛегіс» мають значний практичний досвід у сфері захисту прав та інтересів українських громадян у міжнародних спадкових справах і пропонують професійну допомогу у підготовці документів, необхідних для подачі в юрисдикційні органи іноземної держави, витребуванні спадкових активів з банківських установ та страхових компаній, з’ясуванні питання оподаткування іноземної спадщини тощо.